Чотирьоногий пацієнт ветклініки «На Робочій» - померанський шпіц, вік півтора року.

Спочатку власники звернулися до клініки з проханням стерилізувати собаку, оскільки не планують отримувати від неї потомство.

Під час прийому з'ясувалося, що тварина має проблему - нетримання сечі.  Зрозуміло, подібний стан завдає маси дискомфорту господарям вихованця. 

Причини нетримання сечі у собак різноманітні:  це може бути симптомом серйозної хвороби, і поведінковою особливістю. 

Після проведення низки діагностичних маніпуляцій виявилася індивідуальна особливість будови внутрішніх органів собаки, що призводить до нетримання сечі в даному конкретному випадку.Після проведення низки діагностичних маніпуляцій виявилася індивідуальна особливість будови внутрішніх органів собаки, що призводить до нетримання сечі в даному конкретному випадку.
Четвероногому пацієнту клініки "На Робочій" було проведено стерилізацію лапароскопічним методом.
А також операція цистопексії – фіксація сечового міхура до внутрішньої поверхні черевної стінки з невеликим натягом. Мета – підвищення тонусу уретрального механізму. В результаті проблему нетримання сечі успішно вирішено.

Найпрогресивніший і найпопулярніший у всьому світі метод стерилізації собак та котів – лапароскопія.Найпрогресивніший і найпопулярніший у всьому світі метод стерилізації собак та котів – лапароскопія.
Для проведення лапароскопічної операції потрібні мінімальні розрізи (проколи) черевної стінки, зазвичай від 1 до 3-х, діаметром від 3 до 10 мм. Через ці доступи в черевну порожнину вводяться інструменти та «очі» хірурга – оптика із приєднаною до неї відеокамерою. Таким чином лікар бачить всю черевну порожнину «зсередини» на «великому екрані», та ще й зі збільшенням!

Крім безпосередньо стерилізації, лікар отримує можливість оглянути всі органи черевної порожнини, що особливо актуально у вікових тварин, та за необхідності взяти зразки тканин на аналіз.

При лапароскопії хірург вводить у черевну порожнину лише стерильні інструменти, виключається контакт органів черевної порожнини з довкіллям, руками хірурга. Завдяки цьому значно знижується ризик післяопераційних ускладнень запального характеру, після лапароскопічної стерилізації курс антибіотикотерапії зазвичай значно м'якший, ніж після звичайної.

Ну і звичайно ж, період реабілітації (відновлення) після лапароскопічних операцій значно коротший, проходить менш болісно для тварини (розріз 5-10 мм порівняно з 2-10 см при звичайній лапаротомічній операції!), Не вимагає носіння післяопераційної попони. Після лапароскопії немає необхідності в знятті швів - накладаються внутрішньошкірні шви, що розсмоктуються, або спеціальний медичний клей.