Існує безліч онкологічних захворювань з різним перебігом та прогнозом, і пояснити їх суть нефахівцеві – дуже нелегка справа. Але ми все-таки вирішили торкнутися цього питання і поговорити про пухлини, що найчастіше зустрічаються, адже тривалість життя хворої тварини багато в чому залежить від того, наскільки її власник обізнаний про особливості перебігу тієї чи іншої недуги.

Йтиметься про новоутворення молочних залоз.

У собак (за різними даними) вони становлять від 25 до 70% всіх пухлин. І половина з них – злоякісні.

Кішкам пощастило ще менше. У них онкологічні ураження молочних залоз хоч і рідше трапляються, зате майже всі вони (до 90 відсотків) виявляються злоякісними.

Власники собак і кішок, природно, не можуть бачити всієї картини в цілому, але лікарі у великих клініках стикаються з онкологічними хворими постійно та можуть оцінити, наскільки небезпечні такі захворювання, як часто вони вражають тварин і на що потрібно звернути увагу власникам.

Незважаючи на численні дослідження, вчені досі не дійшли єдиної думки про причини виникнення пухлин, тому ми не заглиблюватимемося в медичні нетрі в пошуках істини. Але про те, що існують фактори, що сприяють появі та розвитку новоутворень, знати необхідно. До таких відносяться регіон проживання, вік, фізіологічний статус тварини (фертильність або стерильність), а іноді – і порода (серед кішок, наприклад, найчастіше хворіють на сіами).

Говорячи про пухлини молочних залоз, в першу чергу потрібно підкреслити, що вони можуть бути як доброякісними (такого роду новоутворення ростуть, розсовуючи тканини, що їх оточують), так і злоякісними (ростуть, проникаючи в навколишні тканини і руйнуючи їх).

Звідси можна зробити висновок: навіть якщо ви виявили у своєї вихованки ущільнення в області молочних залоз, це далеко не завжди означає, що у неї рак. Можливо, це мастопатія (доброякісне новоутворення, що виявляється ущільненням тканин та болями).

Новоутворення найчастіше з'являються у четвертій та п'ятій парі молочних залоз, набагато рідше – у першій та другій парі. Пояснюється це тим, що 4 та 5 пари – «молочні», тобто функціонують більш активно. Поява утворень пов'язують із тривалим гормональним дисбалансом в організмі тварини (надлишком естрогену), який може виникнути, наприклад, внаслідок застосування гормональних препаратів для припинення тічки. Ущільнення можуть бути м'якими або пружними, але вони не є раковими пухлинами і ростуть дуже повільно, збільшуючись під час течки або при несправжній вагітності.

Розрізняють два типи мастопатії: дифузну та фіброзно-кістозну.

При дифузній формі у тварини виникають хворобливі відчуття у сфері молочних залоз (перед течкою вони посилюються). При пальпації можна відчути невелику зернистість тканини чи окремі часточки. Крім того, при мастопатії часто припухають соски, а при натисканні на них може виділятися рідина (іноді з домішкою крові). Якщо біль сильний, тварина виявлятиме занепокоєння і вилизуватиме молочні залози.

Згодом дифузна форма може перерости у фіброзно-кістозну (зустрічається зазвичай у собак старше 6 років). Ущільнення при цьому перетворюються на болючі шишки та вузлики. Якщо новоутворення вчасно не помітити і не видалити, вони можуть з'явитися вздовж усієї гряди молочних залоз і поступово збільшуватись у розмірі.

Хворий собака відмовляється від їжі, втрачає у вазі, у неї розвивається спрага, вона слабшає. Найближчі лімфатичні вузли збільшуються, у деяких випадках з'являються виразки або локальні нагноєння. На цій стадії вже можливе перетворення доброякісного новоутворення на злоякісне. Чим більше вузликів, тим більша ймовірність, що пухлина, як то кажуть, переродиться.

Тривожним симптомом у разі є ущільнення лімфовузлів (пахвових і пахових), але для постановки діагнозу одного огляду мало, знадобиться гістологічне дослідження новоутворень.

Якщо дослідження тканин підтвердить злоякісність пухлини, проводиться рентгенологічне та ультразвукове дослідження щодо виявлення метастазів у внутрішніх органах. Це дуже важливий етап діагностичного обстеження, оскільки від його результатів залежить, яке лікування буде призначене тварині.

Якщо метастази відсутні, значить пухлина знаходиться на першій чи другій стадії розвитку та її можна видалити оперативним шляхом. А ось за наявності метастазів у будь-яких внутрішніх органах прогноз буде несприятливим. Тварин призначать хіміотерапію, але це лише продовжить йому життя, а не вилікує. Навіть якщо лікар вирішує провести так звану паліативну операцію (видаляється більша частина пухлини), а потім призначає протипухлинні препарати, таке лікування лише відстрочить смерть.

Щоб не пропустити початок захворювання (що раніше буде розпочато лікування, тим більше шансів на успіх), вихованців потрібно періодично оглядати. Особливо це стосується тварин з групи ризику (літні, а також які приймають гормональні препарати або схильні до помилкових подружжя собаки).

Зробити це зовсім нескладно, потрібно просто погладити собаці або кішці животик, особливу увагу приділяючи областям біля молочних залоз. Новоутворення виглядають як маленькі щільні вузлики з тяжами. Якщо ви виявили таке ущільнення, терміново зверніться до ветклініки. Навіть якщо вузлики довгий час не збільшуються в розмірах, не варто розслаблятися, будь-який гормональний стрибок (наприклад, чергова ложка у собаки) може дати поштовх розвитку пухлини.

Злоякісні новоутворення розвиваються дуже швидко та небезпечні тим, що рано чи пізно вражають сусідні органи. Успіх лікування завжди залежить від стадії захворювання – чим раніше воно розпочато, тим більше шансів на успіх.

Не чекайте, поки пухлина виросте і метастазує у життєво важливі органи, на такій стадії вашому улюбленцю вже ніхто не зможе допомогти.

Чи можна якимось способом уникнути такого страшного захворювання, як рак молочної залози?

- Виявляється, так!

Ця патологія носить гормонозалежний характер (як ми вже говорили, його розвиток можуть спровокувати будь-які гормональні порушення, такі, наприклад, як хибні щенності або кістоз яєчників, що повторюються). Уникнути подібних порушень можна лише одним способом – за допомогою оваріогістеректомії, або, попросту кажучи, кастрації (видалення матки та яєчників). Якщо собака чи кішка буде кастрована до першої тічки, то ризик виникнення пухлини молочної залози дорівнюватиме практично нулю (від 0,5 до 0,05 відсотка).

Звичайно, подібну профілактику можна застосовувати лише до тварин, яких не планують використовувати у племінному розведенні.

Якщо ваш вихованець давно вийшов із ніжного щенячого віку та проводити операцію з метою профілактики вже пізно, просто не забувайте регулярно проводити огляд.

Це і корисно, і приємно, адже жодна розсудлива собака не відмовиться від декількох хвилин блаженства у вигляді чухання живота (кішкам просто доведеться з цим змиритися).

Ну а якщо вашому вихованцю не пощастило, не поспішайте присипляти його раніше, почувши страшний діагноз.

Лікарі впевнені, що онкологічне захворювання сьогодні вже не завжди означає смертний вирок.

Повірте їм, згадайте, скільки років ваш собака чи кішка радував вас, і спробуйте врятувати свого чотирилапого друга.